Якщо ви не рухаєтеся, мозок вам не потрібен: як ходьба допомагає підвищити креативність
Прямоходіння, властиве людині, пов'язане з розвитком мозку та визначає наше сприйняття світу, пише нейробіолог Шейн О'Мара.
Пересування на двох кінцівках – особливість, властива у родині приматів виключно людині, наділила їх не тільки фізичними перевагами, а й нерозривно пов'язана з розвитком мозку. Пересування у вертикальному положенні зробило людську свідомість рухливою.
Про це пише дослідник у галузі нейробіології Шейн О'Мара у своїй книзі "Людина, що йде".
Ще у давнину люди дійшли висновку, що прогулянка – ефективний метод подумати про проблему та забути про суєту. Наприклад, відмінною рисою школи у Стародавній Греції було те, що заняття проходили під час прогулянок, а французький філософ Жан-Жак Руссо стверджував, що його мозок працює лише тоді, коли йдуть ноги. Цієї філософії дотримувалися Фрідріх Ніцше та письменник Генрі Давид Торо.
У книзі наводяться діаграма, що показує зміну креативного мислення у чотирьох послідовних режимах: сидіння-сидіння, сидіння-ходьба, ходьба-сидіння, ходьба-ходьба. Результати тесту демонструють, що при переході до ходьби рівень креативності починає зростати.
За словами дослідника, у мозку є два основні режими роботи: активний і пасивний. Перший режим передбачає безпосереднє фокусування на деталях, другий – це так звані "блукаючі" думки. Однак блукання думок не означає бездіяльності та марнування часу – воно допомагає осмислити минуле, сучасне та майбутнє. Ходьба якраз і є тим станом, який забезпечує блукання думок.
Крім цього, головний секрет ходьби полягає у тому, що такий стан допомагає швидко перейти між двома режимами мислення. Не виключено, що саме ця здатність лежить в основі творчості, адже для того, щоб створити щось нове, необхідно правильно поєднати ідеї. У такому разі блукання думок (пасивний режим роботи мозку) може дістати з пам'яті необхідні ідеї, а фокусування думок (активний режим) допомагає проаналізувати ці ідеї та побачити у них новизну.
Група норвезьких вчених провела дослідження, у межах якого визначила, що ходьба у рівномірному темпі найбільше сприяє розумовому процесу. При цьому швидкість ходьби повинна бути такою, щоб організм відчував фізичну стимуляцію, але водночас не перенапружувався.
Раніше відомий лікар Євген Комаровський розповів, у яких випадках краще відмовитися від прогулянки. Гуляти не можна у гострий період інфекційних хвороб, а також за деяких рідкісних хвороб.