"Вперше бачила, як пожежники плачуть..." – фельдшер-рятувальник Оксана Узварик про перші години війни

У спецпроекті "Війна без статі" українська жінка-герой Оксана Узварик розповіла про свої емоції та переживання у перший день повномасштабної війни.

До Дня Незалежності України Андре Тан підготував спецпроект "Війна без статі", щоб у всій красі показати героїзм звичайних українок. У кожному випуску розповідається історія якоїсь жінки, яка самовіддано займається своєю справою, працюючи на спільну перемогу. Однією з героїнь стала фельдшер-рятівник Оксана Узварик, яка постала перед глядачами у білому одязі на тлі Андріївської церкви, щиро розповівши про свої переживання у перші години війни. Переглянути відео можна в Instagram-акаунті Андре Тана.

"Я відпрацювала добове чергування, і о 6 годині ранку нам сказали, що ми залишаємося до особливого розпорядження. Не вірилося, чесно", - зі сльозами на очах згадала медик фатальний ранок 24 лютого. За її словами, увечері вона дуже просила чоловіка надіслати фотографії дітей, бо не знала, з чого все почнеться і як закінчиться.

24 лютого Оксана зустріла військових 30-ї частини з Гостомелю. І тоді вона побачила щось таке, що раніше бачила лише у фільмах. "Я вперше побачила, як пожежники плачуть за своїм керівником. Вони знали, що його поранено, але забрати його не могли, бо там (у Гостомелі – ред.) дуже стріляли", – сказала лікарка.

Також Узварик з тремтінням у голосі згадала випадок у Києві, коли ракета прилетіла на Лук'янівку: "Знаючи, що там дитина залишилася живою, я благала Бога тільки про одне: щоб у живих залишився хтось ще. Ми дізналися, що мама теж вижила та дівчинка залишається не одна. На той момент ми знали, що тата вже немає".

Наприкінці своєї історі жінка побажала Україні мирного неба та зізналася, що вона дуже вірить у наших людей. "Я тільки вдома плачу ввечері, щоби ніхто не бачив", - сказала мужня героїня.

Користувачі гідно оцінили патріотичний проект Андре Тана, а також історію жінки-фельдшера:

"Наші жінки найкращі!

Яка красуня! Ми – країна неймовірних Людей!

Дуже гарний проект! Надихає та надає сили! Дякую всім учасникам і творцям цього проекту!

Хочеться плакати...Мені дико болить за кожну нашу людину та водночас я зі всіма, хто бореться за Україну.

Який чудовий і важливий проект! Дякую за позицію та патріотизм!"

Також пропонуємо прочитати історію українського бійця, який повернувся з Мексики до України, щоб воювати: "Замість медового місяця – фронт".

Раніше ми писали про 20-річного бійця з тероборони, який добровільно вирушив на передову до Сєвєродонецька: "З побратимами треба йти до кінця".

Нагадаємо, 20-річний солдат із Полтави зізнався, що війна зробила з нього чоловіка та врятувала від алкоголізму.